полон

У Тульчині відбулася подія, яка розчулила всю місцеву громаду: до рідної домівки після тривалого перебування у ворожому полоні повернувся Захисник Назар Мороз. Найбільш зворушливим моментом зустрічі став символічний жест воїна — він власноруч зняв власний портрет з місцевої Алеї надії.

Ладижин зустрів свого земляка – морського піхотинця Павла Шишкіна, який повернувся додому після тривалого перебування в російському полоні.

У Гайсинській громаді зустріли десантника Івана Жука, який повернувся з ворожого полону. 

Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) відреагував на звернення депутатів обласної Ради щодо посилення заходів із повернення осіб, позбавлених волі, та пошуку зниклих безвісти від час російсько-українській війни.

Представники Центрального регіонального центру Координаційного штабу провели виїзні зустрічі з родинами зниклих безвісти і полонених Захисників у Турбівській та Агрономічній територіальній громадах. 

Шостого серпня голова обласної Ради Вячеслав Соколовий та його заступник Ігор Івасюк зустрілися з родинами військовополонених та зниклих безвісти. Участь у зустрічі взяли юрист Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Ладуба, представник Уповноваженого ВРУ з прав людини Володимир Чолан, голова ГО «Берегині Незламності» Тетяна Майструк, депутат обласної Ради, військовослужбовець Ярослав Чернега, представники правоохоронних органів Вінницької області, 120 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, управління СБУ у Вінницькій області та рідні полонених й зниклих безвісти.

Вчора, 26 червня відбувся черговий обмін полоненими. Наймолодшому звільненому Захиснику 24 років, найстаршому – 62.

В Джулинську громаду з полону повернувся Михайло Ткачук. Цей день став особливою подією, адже кожне повернення – як ковток повітря після довгого занурення у скорботу. 

Вінниця стала першим містом в Україні, яке на муніципальному рівні запровадило вшанування памʼяті безвісти зниклих українських військових та полонених через окремий церемоніал – підняття Прапора Надії.

19 місяців пекла російської неволі позаду. Слова дякую звучали для Сергія Загики з села Вільшанка.